fbpx

Ціна Розбрату: Чому Рітейл Втрачає на Карткових Розрахунках

Стаття опублікована на сайті видання Mind 10.06.2020


Вже не перший рік між банками з однієї сторони та перш за все найбільшими українськими рітейлерами з іншої сторони точаться дискусії щодо зменшення розміру міжбанківської комісії, яка стягується з кожної безготівкової покупки споживача.

Міжбанківська комісія (interchange fee)  —  це частина торговельної комісії, що стягується банками саме з торговців при безготівковій оплаті. В середньому розмір міжбанківської комісії в Україні складає приблизно2% від суми транзакції. В ЄС розмір міжбанківської комісії законодавчо обмежений — 0.2 %. Річні обсяги міжбанківської комісії в Україні – це мільярди гривень, і  з кожним роком ця сума зростає через поширення безготівкової оплати.

Очевидно, великі українські рітейлери (гіпермаркети, супермаркети, мережі АЗС, ресторани та ін.) не надто задоволені настільки великим розміром міжбанківської комісії та зацікавлені у зменшенні її розміру. Ще більшого значення для них набуває це питання у карантинну та пост-карантинну епоху, коли частка безготівкових оплат в Україні невпинно зростає.

Трохи історії законодавчих ініціатив

Ще у 2017 році в парламенті був зареєстрований законопроєкт, який пропонував обмежити розмір міжбанківської комісії на рівні 0.3 %, а загальний розмір торговельної комісії на рівні 1.5 % з поступовим зменшенням до 0.5 %. Проте, він так і не був прийнятий. На початку 2020 року з’явилася інформація про намір подати до парламенту нового скликання багато у чому схожий законопроєкт. Проте, до Верховної Ради проєкт так і не дійшов. Можливо через відставку Кабміну, а можливо через тиск незацікавлених у цьому бізнесів. Крім того, проєкт антикризового закону щодо COVID–19 спершу також містив норму, яка обмежувала розмір міжбанківської комісії на час карантину. В подальшому дана норма була виключена з законопроєкту до його голосування у сесійній залі.

Самі рітейлери також не в захваті від ситуації, що склалася. Олеся Оленицька, Директор зі зв’язків з урядовими установами та громадськістю компанії «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», розповідає про ставлення їхньої компанії.

«Наша компанія стикнулася з ситуацією, коли розмір комісій за картками постійно зростає як в процентному, так і в грошовому еквіваленті. Дані комісії — це друга, після зарплат, стаття витрат для нас. Такі витрати є надмірними і абсолютно невиправданими. Тим більше, що під час карантину, пов’язаного з пандемією COVID-19, обсяг безготівкових платежів за допомогою платіжних карт постійно зростає. За інформацією НБУ, за перший квартал цього року кількість операцій з банківськими картками зросла на 25%. Загальна кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, в першому кварталі 20 року становила 1385,3 млн. шт., а їх сума – 920,5 млрд. грн. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість таких операцій зросла на 24,5 %. Найбільша частина операцій припадає на торгівлю. Тому регулятор в своїх попередніх дослідженнях як раз і рекомендує обмежити зростання комісій інтерчейндж і встановити їх максимальний рівень.

Спираючись на досвід Європейського Союзу, необхідність законодавчого обмеження банківських комісій при операціях, проведених за допомогою платіжних карт, є єдиним правильним рішенням в даному питанні, і викликана тим, що закони ринку тут не працюють в класичному розумінні.

Щодо використання готівки в рітейлі, важливо відзначити, що з досліджень самого Національного банку, вартість обслуговування готівки (інкасація) для корпоративного бізнесу становить 0,02%. У той  час, як  комісія за прийом карт — від 1,8%. Різниця в 90 (!) разів. Для малого та середнього бізнесу розміри комісії за картками ще вищі — починаються з 2%. Такий стан справ йде в розріз зі стратегією НБУ Cashless economy і не мотивує компанії приймати карти через високі комісії. Проте, оскільки прийом платіжних карт для підприємств є обов’язковим відповідно до законодавства України, ми змушені платити величезні кошти, що створює додатковий дуже серйозний фінансовий пресинг на офіційний рiтейл-бізнес в Україні, який в розпал епідемії забезпечив продовольчу безпеку країни і допоміг уникнути колапсу, пов’язаного з дефіцитом певних категорій товарів. Звичайно, такі високі витрати включаються в загальну вартість товарів, і по суті, за це змушений платити простий українець».

Складається враження, що законодавчим шляхом рітейлерам ніяк не вдається обмежити розмір міжбанківської комісії. Наскільки відомо, перемовини рітейлерів з регулятором, банками та міжнародними платіжними системами (МПС) також не призводять до ґрунтовних та суттєвих зрушень. Регулятор поки полишає усе на розсуд ринкових законів та знаходження комерційних компромісів.

Поки зміни до законодавства не зрушили з мертвої точки, компаніям не залишається нічого крім як проаналізувати антимонопольне регулювання та звернутися до Антимонопольного Комітету України із закликом прискіпливо подивитися на питання ціноутворення міжбанківської комісії. Найактивніші учасники ринку можуть навіть звернутися до Комітету із заявами про порушення антимонопольного законодавства з боку МПС та банків.

Що це може дати бізнесу?

Комітет у разі виявлення ознак відповідних конкуренційних порушень може відкрити справу та в ході її розгляду проаналізувати всю наявну та отриману інформацію щодо міжбанківської комісії та економічної обґрунтованості її розміру. Такі справи зазвичай є дуже складними та тривалими, проте в результаті Комітет може не просто накласти штрафи на порушників антимонопольного законодавства, але й зобов’язати платіжні системи припинити порушення (наприклад, змінивши підхід до формування міжбанківської комісії та зменшивши розмір до економічно обґрунтованого). Цікаво те, що на цьому етапі зацікавленість рітейлерів може зрости, адже бізнеси на підставі рішення Комітету матимуть можливість вимагати відшкодування завданої їм шкоди (розміру переплаченої комісії) у подвійному розмірі. Зважаючи на тривалість можливих порушень, для великих компаній мова може йти про десятки та сотні мільйонів гривень шкоди.

Про ситуацію в Україні та ЄС

У 2010 році Антимонопольний комітет вже звертав увагу на діяльність Visa та Mastercard в Україні. Предметом розслідування було підвищення тарифів приблизно втричі. За результатами розслідування Комітет зобов’язав Visa знизити свої тарифи. Хоч рішення Комітету було формально виконано, проте  виглядало, що лише вартість непопулярних послуг було зменшено, тоді як тарифікація масових послуг не змінилась та з часом навіть підвищилась. З тих пір, за наявною інформацією, особливої уваги Комітет цьому ринку не приділяв та жодних розслідувань не відбувалося.

Комітету та рітейлерам варто було б звернутися до практики Єврокомісії та європейських судів, де вже детально та всебічно було досліджено всі аспекти міжбанківських комісії Visa та Mastercard.

Майже 20 років тому Єврокомісія у розслідуванні, розпочатому на підставі заяви EuroCommerce, визнала, що міжбанківська комісія Visa в певних ситуаціях обмежувала конкуренцію між банками-еквайрами. Водночас, з огляду на позитивний на той час ефект міжбанківської комісії у просуванні безготівкових платежів, Єврокомісія дозволила застосування міжбанківської комісії Visa до 31 грудня 2007 року, за умови, що Visa виконає покладені на неї зобов’язання, зокрема зменшить розмір комісії до 0.28 Євро для дебетових карток.

У 2007 році Єврокомісія в схожому провадженні проти Mastercard визнала, що Mastercard з травня 1992 до грудня 2007 року порушувала конкуренційне законодавство ЄС шляхом встановлення мінімального розміру міжбанківської комісії. Mastercard оскаржила рішення Єврокомісії до суду, а тим часом зменшила міжбанківську комісії до нуля. Цей судовий процес Mastercard між іншим програла.

У 2008 році Єврокомісія поновила своє розслідування проти Visa з огляду на закінчення вищезазначеного 5 річного дозволу. Паралельно з розслідуванням, Mastercard та Visa вели з Єврокомісією перемовини щодо існування та розміру міжбанківської комісії. Комісія погодилась закрити розслідування, якщо Visa зменшить комісію, зокрема до 0.2 % для дебетових карток. Mastercard у свою чергу підвищила міжбанківську комісію з нуля до 0.2 % для дебетових карток.

Як ми бачимо, саме Єврокомісія, як орган поміж іншого відповідальний за конкуренційну політику в ЄС, був основним драйвером зменшення міжбанківської комісії в ЄС. Якщо український рітейл хоче належним чином захистити свої інтереси у відносинах з банками та платіжними системами, то без активного залучення Антимонопольного комітету завдання виглядатиме занадто складним.

Що можуть зробити українські ритейлери

Рітейлери в Європі роками виборювали зниження комісії. У травні 2012 компанії Asda та Morrisons, до яких в подальшому приєдналось 10 інших британських рітейлерів (Argos, Next Retail та інші), подали позов проти Mastercard про стягнення 600 млн фунтів збитків через встановлення мінімального розміру міжбанківської комісії Mastercard та його ліцензіатами. У грудні 2012 британська мережа супермаркетів Sainsbury’s також подала позов проти Mastercard про відшкодування збитків. А через рік схожий позов був поданий проти Visa. У 2016 році Апеляційний трибунал з питань конкуренції у справі проти Mastercard присудив Sainsbury’s більше 68 млн Євро збитків. Наразі всі позови рітейлерів об’єднані в одне провадження та знаходяться на розгляді у Верховному суді Великої Британії. Є вагомі підстави очікувати, що рішення Верховного суду буде винесено на користь рітейлерів.

Ще складніша ситуація для МПС склалась у США, де ряд асоціацій рітейлерів (близько 16 тис. торговців) після подання колективного позову уклав мирову угоду з Visa, Mastercard та низкою американських банків на суму близько $ 6.2 млрд. доларів США. Така мирова угода наразі вважається найбільшою в антимонопольному спорі.

В Україні ж наразі достатньо сил, що здатні заблокувати питання законодавчого обмеження та зниження міжбанківської комісії. Залучення Антимонопольного комітету до аналізу ситуації на ринку та обґрунтованості розміру міжбанківської комісії може стати одним з важелів впливу на ситуацію та допомогти врахувати та збалансувати інтереси всіх сторін. Зважаючи на значну роль в аналогічних процесах антимонопольних органів в ЄС та США, українським рітейлерам варто не нехтувати можливістю звернення до Комітету аби навести лад із міжбанківською комісією, адже користь від цього у кінцевому випадку можуть отримати як самі рітейлери, так і споживачі.