fbpx

Похідний Позов: Український та Світовий Досвід

Стаття опублікована українською мовою у Юридичній газеті 18.06.2020.


Інститут захисту прав міноритарних інвесторів з 2015 р. поступово реформується, зокрема, через впровадження похідного позову.

Інститут похідного позову надає можливість учасникам (акціонерам) подати позов від імені товариства проти посадової особи компанії, якщо її дії призвели до негативних наслідків для компанії (найпоширеніша практика: привласнення частини активів товариства).

Doing Business у 2019 р. досить низько оцінили ефективність захисту прав міноритарних інвесторів в Україні. Водночас Велика Британія та США оцінені дуже високо, тому варто звернути увагу та порівняти регулювання похідного позову в Україні та їхній правовій системі.

Похідний позов в Україні

Історично українське законодавство не передбачало і не врегульовувало похідний позов, тому на практиці учасники з будь-яким розміром частки могли звертатися до суду в інтересах товариства. Більше того, похідні позови використовувалися всупереч інтересам товариства. У відповідь на таке зловживання Верховний Суд України постановою Пленуму №13 від 24.10.2008 р. фактично заборонив господарським судам приймати похідні позови.

У 2016 р. Україна впровадила інститут похідного позову у законодавство. Було встановлено порогове значення у 10% участі в статутному капіталі юрособи (далі — ю.о.), з якого виникає право подати позов в інтересах такої юрособи до його посадової особи про відшкодування збитків, завданих ю.о. діями такої посадової особи. Таким чином, обмежено коло потенційних суб’єктів звернення з таким позовом. Наразі законопроект №2493 пропонує зменшити поріг до 5% та дозволити подавати похідний позов сукупним володільцям 5% статутного капіталу. Ймовірно, практика показала, що поріг у 10% для похідного позову надто високий.

Після впровадження похідного позову практика щодо похідного позову залишалася послідовною (постанови Касаційного господарського суд від 13 березня 2018 р. у справі №910/20261/16від 20 червня 2018 р. у справі №922/2187/16), а у 2019 р. Велика Палата ВС консолідувала її постановою у справі №910/20261/16 від 26.11.2019 р. Велика Плата ВС вказала, що для притягнення посадової особи ю.о. до відповідальності за збитки, завдані її діями, такі ю.о., необхідно довести: (і) протиправність поведінки посадової особи, (іі) наявність шкоди, (ііі) причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та поведінкою, а також (iv) вину особи, що завдала шкоди. Позивач зобов’язаний доказати всі 4 складові для застосування заходів цивільно-правової відповідальності до відповідача.

У будь-якому випадку похідний позов обмежений лише вимогами про відшкодування шкоди та не може вимагати визнання правочину недійсним.

Досвід англо-саксонської правової системи

Англія та Уельс

У цих країнах похідний позов врегульований Актом про компанії 2006 р. Похідний позов можна подати у разі (і) недбалості посадової особи, (іі) банкрутства, або (ііі) порушення посадовою особою її обов’язків.

При цьому повинні виконуватися наступні умови:

  • позивач — учасник компанії;
  • підстава позову пов’язана із компанією;
  • учасник шукає захист від імені та в інтересах компанії.

При цьому право на подання позову не залежить від того, чи виникла підстава позову до набуття статусу учасника (немає вимоги безперервного володіння). Також похідний позов можна подати в рамках процедури захисту від нечесних упереджених дій щодо акціонерів.

Провадження за похідним позовом поділене на дві стадії: перша — позивач повинен показати наявність prima facie доказів і отримати дозвіл суду на подання похідного позову. Також учасник може отримати дозвіл продовжити провадження як провадження за похідним позовом за умов, що компанія розпочала провадження і його підстава задовольняє загальні вимоги для похідного позову; або отримати дозвіл вступити в провадження за похідним позовом замість іншого учасника за таким позовом.

Коли суд надає такий дозвіл, він обов’язково оцінює за такими критеріями:

1) чи добросовісно учасник бажає продовжити провадження;

2) чи буде особа, що діє на виконання обов’язку сприяти успіху компанії, продовжувати це провадження;

3) якщо підставою позову є дія, що відбудеться чи може бути (і скоріш за все, буде) схваленою до її вчинення або після її вчинення;

4) якщо підставою є дія, яка вже відбулася, чи була вона схвалена компанією;

5) чи вирішила компанія не подавати позов;

6) чи могла б підстава для позову бути захищена радше як власне право учасника, а не від імені компанії.

Оцінюючи ці фактори, суд має розглянути усі докази щодо поглядів учасників компанії, що мають особисті, прямі чи непрямі інтереси у справі.

Така двоетапна процедура провадження за похідним позовом дозволяє відсікти велику кількість необґрунтованих позовних заяв без залучення самої компанії до спору.

Нью-Йорк та Делавер

Щодо США, то варто проаналізувати регулювання похідного позову у штатах Делавер та Нью-Йорк як одних із найбільш популярних для заснування компаній. У Делавері похідний позов врегульовано Єдиний комерційним кодексом, а в Нью-Йорку — Законом про бізнес-корпорації. В цих штатах подати позов можна лише щодо транзакцій, які відбулися в той час, коли позивач був учасником (принцип безперервного володіння) або коли його частка (акції, інтерес) у компанії передавалися йому по закону. Позивач має вказати у заяві, які заходи були вжиті, щоб забезпечити подання позову в інтересах компанії самою компанією. В іншому випадку позивач повинен обґрунтувати, чому таких заходів не вжито. Зазвичай належним заходом вважається письмове повідомлення ради директорів компанії, або іншого «подібного органу». Такі вимоги — фільтр від зловживань правом на подання похідного позову.

Двоетапна процедура для похідного позову в штатах Делавер та Нью-Йорк також спрямована на відсікання необґрунтованих позовних заяв.

Різниця і перспективи

Країни, звідки походить дефініція похідного позову, мають складнішу систему регулювання цього інституту та по-різному вирішують проблему зловживання правом на подання такого позову. Англія та Уельс встановлюють двоетапну процедуру за похідним позовом: перша — демонстрація prima facie підстав для позову та отримання дозволу суду, друга — власне провадження за похідним позовом. В Делавері та Нью-Йорку також двоетапна процедура: перша — учасник має докласти зусиль, щоб компанія подала позов у власних інтересах, друга — учасник подає похідний позов до суду, але її можна звести лише до другого етапу, якщо обґрунтувати, чому перший етап не принесе результатів.

Україна вирішила питання зловживань правом на похідний позов, встановивши межу в 10% участі в товаристві, з якої виникає право на подання похідного позову. Однак така межа є зависокою, тому вже є ініціативи знизити поріг участі в товаристві для подання похідного позову до 5%, а також дозволити подавати позов групі учасників (акціонерів), що сукупно володіють 5% статутного капіталу. Очевидно, що такі зміни поліпшать можливість притягнення посадових осіб товариства до відповідальності, але не вирішують проблеми з їх доволі обмеженою відповідальністю за завдані збитки.

Lawyers
Oleksandr
Poznyakov