fbpx

Коронавірус VS Бізнес: Як Державна Допомога Бізнесу Впливає на Конкуренцію

Стаття опублікована на сайті видання Mind 15.05.2020


Карантин колись закінчиться і бізнеси, які були на грані, будуть повертатися до життя. Проте для цього багатьом необхідна буде значна державна допомога.

До цього часу мало хто в Україні стикався із законодавчим регулюванням питань державної допомоги, на додаток — застосовував його на практиці. Проте, воно існує в Україні вже не перший рік та з різним ступенем успіху впроваджується у діяльність центральних та місцевих органів влади. Відповідальним за контроль над державною допомогою в країні є Антимонопольний комітет (Комітет). Саме на нього покладено функцію наглядача, який має слідкувати кому та з якою метою центральні та місцеві органи влади надають публічні фінанси, наскільки це може зашкодити конкуренції та, загалом, наскільки така допомога є допустимою.

У кризу роль контролю за державною допомогою збільшується, адже держава зазвичай виділяє значно більше підтримки ніж у «мирний» час. Така підтримка може відчутно впливати на конкуренцію у посткризовий період.

ЄС вже активно допомагає

В ЄС вже понад місяць як перейшли до надання безпрецедентного обсягу державної допомоги бізнесу. Ще 12 березня для Данії було затверджено першу, пов’язану із COVID-19, програму компенсацій збитків організаторам великих масових заходів (до 12 мільйонів євро).

На сьогодні Єврокомісією було затверджено вже понад 100 заходів державної допомоги (обсягом від 200 000 євро до 300 млрд євро) та очевидно, що їх кількість ще буде зростати. Абсолютна більшість із них стосувалась загальних програм допомоги бізнесу та менш як 10 із них — індивідуальної допомоги для конкретних компаній (у тому числі, SAS у Данії та Швеції, Air France та Renault – Франції).

За правилами ЄС уряди країн-членів можуть надавати державну допомогу бізнесам лише з дозволу Єврокомісії. Цього разу Єврокомісія спрацювала дуже оперативно та за лічені дні (а не майже місяць, як було під час останньої фінансової кризи) ще у середині березня розробила та прийняла Тимчасову рамкову регуляцію щодо державної допомоги для підтримки економіки під час COVID-19.

Цей документ надав урядам країн ЄС чіткі алгоритми щодо того, які програми державної допомоги можуть бути дозволеними та затвердженими за прискореною процедурою.

Документ регулює декілька видів державної допомоги:

  • прямі гранти,
  • авансові платежі та податкові пільги;
  • кредитні гарантії;
  • пільгові кредитні ставки;
  • гарантії та кредити, що надаються через фінансові інституції;
  • короткострокове страхування експортних кредитів.

Національні програми державної допомоги фактично не гармонізовані по всьому ЄС та це несе серйозні ризики належного функціонування ринків. Гучно пролунали заяви лоу-кост-авіаперевізника Ryan Air щодо неприйнятності державної допомоги урядів для Air France та Lufthansa. В Європі все активніше лунають думки, що державну допомогу принаймні в певних секторах треба надавати саме на європейському рівні, адже не всі члени ЄС зможуть надати однаковий рівень підтримки власним національним бізнесам, що очевидно спотворить конкуренцію в рамках ринку ЄС.

Як Україна підтримуватиме своїх

Очевидно, що можливості української держави неможна порівнювати із країнами ЄС та вона не зможе суттєво допомогти у цій кризі всім місцевим бізнесам. Проте, як нерідко буває в Україні, проблема може полягати не лише у відсутності достатніх коштів для прямої допомоги бізнесу, а у спроможності влади ефективно використовувати навіть наявні ресурси.

Насправді, Парламент та Уряд вже зробили певні кроки щодо державної підтримки мікро та малого бізнесу. Не будемо дуже детально зупинятися тут на цьому, адже такі заходи у своїй переважній більшості не були селективними та відповідно не можуть суттєво спотворити конкуренцію.

Однак, є очікування, що держава знайде ще додаткові можливості фінансово або опосередковано допомогти певним прошаркам та сегментам українського бізнесу. Мова може йти про допомогу вже середньому бізнесу та можливо навіть певним представникам великого бізнесу зі сфер, яким карантинними заходами було завдано нищівного удару. В цьому розрізі питання раціонального витрачання публічних фінансів та спотворення конкуренції може набути вже зовсім іншої ваги.

Про заплановану державну допомогу середньому та великому українському бізнесу досі відомо дуже мало. Проте, щоб надання такої допомоги для бізнесу стало реальністю законодавство вимагає належним чином обґрунтувати та оформити таку допомогу та нерідко — отримати дозвіл Комітету. Варто зазначити що Комітет вже давно заявив, що готовий забезпечити прискорений розгляд повідомлень про державну допомогу, спрямованої як проти розповсюдження коронавірусу, так і на забезпечення критично важливих сфер діяльності.

Як надавачам, так і отримувачам допомоги слід враховувати вимоги відповідних законодавчих норм вже з самого початку, адже ризики необхідності повернути державну допомогу через скарги конкурентів вже не є новими для України.

Урядова програма кредитування бізнесу

Запущена Урядом через українські банки ще до початку карантину програма пільгового кредитування 5-7-9, що передбачає безпрецедентні умови кредитування для мікро та малого бізнесу, загалом побудована таким чином, що не має створювати ризиків суттєвого спотворення конкуренції для бізнесу. Проте, ризики можуть вже очікувати на банки, партнери такої програми, адже вони можуть отримати непряму вигоду. Банки мають продемонструвати, що вони насправді є лише фінансовими посередниками програми та дійсно передають переваги саме отримувачам допомоги. Такий хід справ має призвести до збільшення обсягу фінансування, більш ризикованого портфеля, м’якіших умов забезпечення кредитів, менших комісій банків.

З планами Уряду щодо фактичного розширення цієї програми на середній бізнес слід бути дуже уважними та обережними, адже в такій ситуації потенціал спотворення конкуренції значно збільшується.

Індустріальним паркам бути?

Від бізнес-спільноти вже лунають заяви про очікуваний після закінчення карантину перезапуск індустріальних парків та окремих економічних зон. Функціонування таких механізмів стимулювання ділової активності доволі тісно переплітається із питаннями державної допомоги та при вірному та виваженому підході може принести економіці набагато більше користі, ніж пов’язаного із цим спотворення конкуренції. В цьому напрямку в Антимонопольного комітету вже є напрацювання та досвід щодо допустимості державної допомоги в рамках реалізації проєктів індустріальних парків.

Звільняти не можна залишити?

Що стосується субсидій на часткове покриття заробітних плат співробітників, яких інакше доведеться звільнити, то очевидно, що держава не зможе дозволити собі таких витрат щодо всіх сегментів постраждалої економіки. Як демонструє європейська практика, такі заходи навіть щодо обраних галузей або бізнесів можуть бути допустимими, проте потребують насправді детального обґрунтування та оцінки.

Хто отримує державну допомогу?

Схоже на те, що COVID-19 з усіма своїми наслідками для економіки не залишає вибору державі ніж нарешті приділити належну увагу контролю за державною допомогою бізнесу. Так, держава аби короткостроковою допомогою не зашкодити бізнесу в середньо- та довгостроковій перспективі, має навести лад із новою допомогою, яку органи державної влади та місцевого самоврядування регулярно надають, проте не погоджують з Антимонопольним комітетом.

Увага до теми державної допомоги в кризовий час може допомогти нарешті навести лад із допомогою, що існує, і яку вже тривалий час отримують українські компанії без належної уваги до цього ані надавачів, ані конкурентів отримувачів, ані Антимонопольного комітету.

Державна допомога, особливо в кризові часи, має надаватися дійсно тим, кому вона потрібна, а також у розмірі та на умовах, які не дають можливості суттєво спотворити конкуренцію. Якщо ж держава в цій ситуації буде грати не за вже встановленими нею самою правилами, то бізнесу доведеться займати більш активну позицію та відстоювати свої інтереси в Антимонопольному Комітеті та судах.