fbpx

Фінтех Доступний Кожному: Чи З’являться Малі Платіжні Установи в Україні

Стаття опублікована українською мовою у виданні «Юрист&Закон» від 18.06.2020.


Почати бізнес в сфері платіжних послуг в Україні може стати простіше. НБУ планує послабити вимоги до реєстрації та діяльності фінансових установ, що мають намір здійснювати валютні операції. На такі зміни може очікувати вітчизняний ринок платіжних послуг у разі набрання чинності Законом України «Про платіжні послуги», проект якого лобіює НБУ в рамках імплементації в Україні положень європейської директиви PSD2.

Навіщо Україні нові фінансові установи?

Наразі в Україні дорого та складно обслуговувати такі платіжні послуги, , як переказ коштів чи обмін валют.

  • По-перше, потрібно зареєструвати в юридичну особу.
  • По-друге, отримати свідоцтво Нацфінкомпослуг про реєстрацію компанії як фінансову установу.
  • По-трете, отримати ліцензію НБУ на здійснення бажаних валютних операцій та зареєструватись як учасник платіжної системи (якщо планується займатись переказом коштів). При цьому власний капітал компанії повинен складати не менше 10 млн. грн.

Один крок на зустріч спрощенню регулювання діяльності фінансових установ вже було зроблено: — з 1 липня цього року реєстрацією фінансових установ займатиметься НБУ (так званий закон про спліт).

Зі свого боку, законопроект «Про платіжні послуги» від НБУ, пропонує знизити мінімальні вимоги до капіталу та спростити бюрократичну складову реєстрації і діяльності фінансових компаній, що мають намір надавати послуги з переказу коштів, обміну валют чи інших валютних операцій, за умови дотримання такими компаніями певних обмежень в грошових оборотах.  Такі компанії називаються малими платіжними установами.

Малі платіжні установи: досвід Європи

Концепція малих платіжних установ, запропонована в проекті закону від національного регулятора не нова.  На теренах ЄС малі платіжні установи дозволили ще за часів дії першої платіжної директиви (PSD1), з 2007 року.  Кожна з країн-членів ЄС мала право на власний розсуд відмовитись від певної частини вимог до реєстрації та діяльності платіжних установ, якщо такою установою витримувались наступні критерії:

  • Середньомісячний оборот протягом 12 місяців не повинен перевищувати 3 мільйони євро;
  • Керівництво такої установи не звинувачувались у вчиненні будь-яких фінансових злочинів;
  • Місце реєстрації установи у відповідній країні-члені ЄС.

Наданню такого інструменту можливого послаблення передувало 3 причини.  По-перше, полегшити вихід на ринок та інновації новими гравцями, не піддаючи їх повній суворості системи авторизації.  По-друге, заохочувати дрібних гравців ринку для виходу з тіні та офіційно зареєструватись і ідентифікуватись.  По-третє, дотримання міжнародних зобов’язань країнами ЄС щодо обов’язкової реєстрації грошових переказів з метою глобальної боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

Ці вимоги лишаються актуальними і після набрання чинності другої директиви (PSD2).  Проте на практиці, досить незначна кількість країн-членів ЄС застосовує у себе інститут малих платіжних установ.  Більшість таких установ продовжують реєструватись в Великобританії.  Серед найближчих наших сусідів, привабливими країнами для малих платіжних установ та фінтех компаній в цілому вважаються Чехія та Польща.  Остання, в 2012 році мала найбільшу в ЄС кількість зареєстрованих малих платіжних установ – 988 (Сполучене Королівство – 960).

Сполучене Королівство

В Сполученому Королівстві регулювання діяльності малих платіжних установ (small payment institutions або SPI) діє з 2009 року.  SPI надають весь можливий обсяг небанківських платіжних послуг крім послуг з ініціювання платежу (payment initiation services) та надання інформації по рахункам клієнтів (account information services), які сьогодні надають новостворені компанії-агрегатори (third party service providers) SPI отримує спеціальну ліцензію від національного регулятора, яка дозволяє здійснювати діяльність лише в межах Сполученого Королівства.

До SPI застосовуються загальні вимоги про пороговий середній місячний оборот в 3 мільйони євро, обов’язкове знаходження офісу в Сполученому Королівстві, а також відсутні вимоги до початкового капіталу.  Після подачі заявки та повного пакету документів, реєстрація SPI займає орієнтовно 3 місяці.

Популярними послугами, які надають SPI є онлайн обмін валют та переказ коштів з рахунку на рахунок. Серед SPI популярними є одиночні компанії, які здебільшого займаються переказом коштів (наприклад, Power Transfer чи Sterling Consortium) або компанії, що входять до складу групи компаній, які надають різноманітті платіжні послуги, у тому числі онлайн обмін валют (наприклад, Foreign Currency Exchange Limited, яка входить до складу групи Global Reach).

Чеська Республіка

На сьогодні в Чехії діє близько 90 малих платіжних установ, яких називають надавачами платіжних послуг малого масштабу (poskytovatelé platebních služeb malého rozsahu).  Чехія користується досить високою популярністю у громадян з колишніх радянських країн, які планують почати свій бізнес в сфері фінансових послуг чи запустити свій фінтех стартап.  Законодавчі вимоги до малих платіжних установ аналогічні тим, що застосовуються в Сполученому Королівстві: пороговий середній місячний оборот в 3 мільйони євро, обов’язкове знаходження головного офісу в будь-якій країні-члені ЄС, за умови знаходження локального офісу в Чехії, а також відсутні вимоги до початкового капіталу.  Реєстрація малої платіжної центральним банком Чехії установи займає близько місяця.  В Чехії значна частина зі всіх малих платіжних установ займається відкриттям рахунків, переказом коштів, в тому числі і готівкою (наприклад, Kashift, Paymaster, Biteffect).

Польща

На сьогодні в Польщі діє більше півсотні малих платіжних установ (mała instytucja płatnicza).  На відміну від Чехії та Сполученого Королівства, малим установам не можна мати місячний оборот більше ніж 1,5 млн євро, а у випадку відкриття рахунків клієнтам можна тримати до 2 000 євро.  Тим не менш, Польща користується популярністю у фінтех стартапів.  У країні як малі установи зареєстровані PayEye (система електронних платежів, яка здійснює верифікацію за допомогою сканування сітківки ока), чи PayPo (кредитний сервіс, що дозволяє розплачуватись за товари його коштами без % за умови їх повернення протягом 30 днів).

На що можна очікувати в Україні?

На яких умовах слід очікувати існування малих платіжних установ, насправді важко сказати.  Проект Закону України «Про платіжні послуги» не дає чіткого визначення правил гри для малих платіжних установ (МПУ).  Із проекту ми знаємо, що:

  • МПУ матимуть право надавати всі або окремі платіжні послуги, крім платіжної послуги з емісії платіжних інструментів, а також платіжної послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима;
  • надання МПУ платіжних послуг буде можливим без необхідності отримання ліцензії. При цьому МПУ повинні бути включені до Реєстру платіжної інфраструктури, що адмініструватиметься НБУ;
  • надання фінансових платіжні послуг МПУ можливо лише за умови дотримання обмежень щодо граничних обсягів здійснення платіжних операцій. У разі перевищення таких обмежень, МПУ втратить свій попередній статус та зобов’язана буде протягом 6 місяців отримати ліцензію на надання платіжних послуг, яку отримують звичайні платіжні установи;
  • до МПУ нормативно-правовими актами Національного банку будуть встановлені окремі вимоги до мінімального статутного капіталу.

Як бачимо, вимоги є дещо схожими із вимогами, які встановлюються директивою PSD2.  Що ж стосується обмежень по сумах порогових оборотів, то, скоріш за все, такі показники будуть перейняті із польського законодавства.

В будь-якому випадку, впровадження інституту малих платіжних установ як один із кроків системної зміни ринку платіжних послуг в Україні є дуже позитивним кроком.  Чимало креативних підприємців, які виявлять бажання запускати свої невеликі фінтех проекти, зможуть швидко та без суттєвих витрат стати малими учасниками платіжного ринку.

Наразі хочеться сподіватись, що законопроект про платіжні послуги буде успішно трансформовано в закон, а вимоги НБУ до малих платіжних установ будуть ліберальними по відношенню до бажаючих підприємців-початківців зайти на платіжний ринок України.

Lawyers
Bogdan
Burlaka