fbpx

Article: Supreme Court: Violation of Tax Audit Procedures Is Priority Ground for Cancellation of Tax Charges

Volodymyr Nakonechnyi, Senior Associate in the Dispute Resolution Practice, prepared an article for Yurydychna Gazeta, dedicated to the topic “Supreme Court: Violation of Tax Audit Procedures Is Priority Ground for Cancellation of Tax Charges”.

Read the full article below or by the link (in Ukrainian).


Попередній рік у сфері податків чи не найбільше запам’ятався введенням тимчасових норм, що пов’язані з пандемією COVID-19, набранням чинності законодавчими змінами про імплементацію плану BEPS, податковими нововведеннями для окремих індустрій (скажімо, запровадженням «акцизу на IQOS»).

Можливо, через широке висвітлення цих тем в ЗМІ, поза увагою широкої аудиторії залишився, свого роду, переворот у справах про оскарження податкових донарахувань і штрафів – Верховний Суд чітко вказав, що порушення ДПС процедури проведення перевірок є першочерговою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень («ППР»).

З іншого боку, неактивне обговорення нової практики можна пояснити і тим, що юристи насторожено поставились до нового підходу Верховного Суду (який йшов в розріз із правозастосуванням останніх кількох років), а тому чекали поки новий підхід утвердиться, перш ніж голосно говорити про нові аргументи на користь клієнтів у податкових спорах.

Друга половина 2020 року – початок 2021 року показали, що новий підхід – це не одне «випадкове» рішення, навпаки Верховний Суд розвинув та допрацював нову позицію, а суди першої та апеляційної інстанцій почали активно її застосовувати.

Що залишилось в минулому?

В минуле відходить практика, коли платник податків в суді, як на підставу для оскарження ППР, не міг посилатися на процесуальні порушення з боку ДПС протягом проведення податкової перевірки, оскільки допуск до перевірки нівелював правові наслідки таких процесуальних порушень.

Раніше, наприклад, якщо платник податків не отримав наказ на проведення перевірки у визначені законом строки (через що не зміг належно підготуватися до проведення перевірки), але все-таки допустив ДПС до перевірки, то такий платник податків втрачав право посилатись на це порушення процедури при оскарженні ППР за результатами перевірки.

Нова позиція ВС

Нова позиція, у своєму початковому вигляді, була сформульована Палатою Верховного Суду у Постанові від 21 лютого 2020 року у Справі № 826/17123/18.

Верховний Суд відступив від позиції, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень при призначенні та проведенні перевірки.

Натомість, Палата Верховного Суду сформувала новий правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск чи недопуск ДПС до перевірки, оскаржуючи ППР, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення ДПС вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність відповідних ППР.

Більше того, Верховний Суд вказав, що такі доводи мають оцінюватися судами в першу чергу, і лише у разі, якщо вони не визнані судом такими, що зумовлюють протиправність ППР, – переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового законодавства.

Відповідь ДПС

У червні 2020 року ДПС України прокомунікувала своє розуміння нової позиції Верховного Суду. На думку ДПС України, щоб скасувати ППР, як протиправне, суди мають не лише встановити процедурні порушення з боку ДПС, а й встановити, що саме ці процедурні порушення призвели до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу. Тобто, ДПС України вважає, що процедурні порушення при проведенні перевірки автоматично не зумовлюють протиправність ППР, і суди все одно повинні встановлювати, чи правильними є висновки податкового органу за результатами перевірки.

Розвиток нової позиції

Щоб уникнути подібного про-фіскального тлумачення своєї нової позиції, Верховний Суд допрацював та уточнив її у Постанові Палати від 22 вересня 2020 року у Справі № 520/8836/18.

Верховний Суд доповнив позицію таким висновком: невиконання вимог закону щодо процедури проведення перевірки (наприклад, у Справі № 520/8836/18, серед іншого, проведення перевірки без формальної підстави – без завчасного вручення платнику податків наказу про перевірку) призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки. Акт перевірки, відповідно до положень щодо допустимості доказів, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Тому ДПС не може посилатися на такий акт перевірки з метою довести правомірність ППР, а в адміністративному судочинстві саме ДПС має доводити правомірність ППР.

Отже, ППР, прийняте за наслідками перевірки, проведеної з процесуальними порушеннями, та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Висновки

У 2021 році Верховний Суд продовжив застосовувати свою нову позицію (наприклад, у Постанові від 21 січня 2021 року у Справі № 826/3200/140). Це хороша тенденція, адже подібна практика правозастосування буде дисциплінувати та стимулювати податкові органи діяти відповідно до норм закону та дотримуватися належної процедури проведення податкових перевірок. Сподіваємося, що чітке дотримання закону при проведенні перевірок з часом призведе до зменшення кількості завідомо необґрунтованих та незаконних ППР та до зменшення податкового тиску на добросовісних платників податків.

Lawyers